Всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям,
дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви у Польщі

Світися, світися, новий Єрусалиме!
Слава бо Господня на тобі засяяла!
Радій нині й веселися, Сіоне,
А ти, чиста Богородице,
Втішайся воскресінням Сина твого.
(пісня 9 Канону Пасхи)

Христос Воскрес!
Дорогі в Христі!

Христос наша Пасха
Вибраний народ, вірний Господньому наказу, щороку, у призначений час мандрував до Єрусалиму, щоб там пережити свято Пасхи. Для Ізраїльтян це свято було формою подяки за визволення з єгипетської неволі. В подяці Господеві за дар свободи приношено жертви із заколеного ягняти, якого кров’ю назначені були одвірки їх домів у Єгипті, так що ангел смерті посланий Господом на дім фараона, оминав доми ізраїльтян. В книзі Чисел читаємо: Господь промовив до Мойсея в Синаї – пустині: Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху (…) і святкували вони Пасху, згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві (Чисел 9, 1-5).
В Євангеліях бачимо, як Ісус разом зі своїми учнями прямує до Єрусалиму, щоб сповнити Господній наказ та у призначений час спожити Пасху. Після пасхальної вечері, Ісус взяв хліб та вино, над якими промовив: Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин. Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити на мій спомин (1 Кор. 24-25). Опісля, на другий день ми побачили «непорочне ягня», розп’яте на хресті, принесене в жертві Господеві за гріхи всього людства. Він Христос – проречений пророками, стається нашою Пасхою, нашим визволенням з неволі гріха та смерті, стається вічною Пасхою, яка раз принесена на дереві хреста – вічно триває. Він своєю смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував. Тому Апостол Павло у посланні до Коринтіян кликав: Де твоя смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало смерти – гріх, а сила гріха – закон. Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа (1 Кор. 15, 55-57).
Він Христос – наша Пасха, – якого порожній гріб знайшли жінки мироносиці та учні, перемігши брами аду та піднявши впалого Адама – а в ньому кожного з нас – стається каменем наріжним, на якому від цієї пасхальної ночі будується Його Царство, росте Його Церква та кожний з нас, назначений спасительною кров’ю непорочного ягняти. Господь добровільно взяв на себе гріхи світу, а хрест смерті переобразив у знак воскресіння, подолавши смертю смерть і даруючи нам життя вічне (Катехизм УГКЦ, ч. 140). В цю Пасхальну ніч оспівуємо Царя світу, Спасителя душ наших, який зруйнував силу аду, воскрес як переможець, плач жінок мироносиць перемінив в радість, учням своїм дарував мир, а всім упалим – воскресіння (кондак Пасхи).
Правда про воскресіння Ісуса Христа, якої досвідчили жінки мироносиці, апостоли, учні та інші свідки, та якої досвідчують праведні віку цього, стається основою нашої віри, бо коли б Христос не воскрес – скаже Апостол Павло – то даремною є наша віра, – основа, на якій будується життя кожного з нас та всіх народів. На каноні пасхальної утрені, на восьмому ірмосі співаємо: Поведи навколо очима твоїми, Сіоне, і глянь! Ось бо прийшли до тебе від заходу і півночі, півдня і сходу, як богосяйні світила – діти твої, благословляючи в тобі Христа навіки.
Святкуючи Пасху Христову, запитаймо себе, чи і ми є в гурті тих, які прийшли на Сіон благословляючи Господа, а може з недовірою питаємо себе, що це таке, та стоїмо осторонь брам Сіону? Святіший Отець папа Франциск, в одній із своїх катехиз звертаючись до нас, які сьогодні, навіть охрещені, є в пошуках Господа та бажають «побачити Господнє обличчя», подає для всіх пораду, як наново віднайти воскреслого та спрягти з ним своє життя. За словами папи ними є: Євангелія, Хрест і свідоцтво віри: В Євангелії, можемо зустріти Ісуса, слухати та пізнати Його. Хрест – це знак Божої любови, яка сама себе жертвувала за нас. А віра має проявлятися в простих жестах братньої любові, де не буде заперечення поміж тим як віримо та тим як живемо. Три речі: Євангеліє, віра і свідоцтво ( Папа Франциск, катехиза виголошена на площі св. Петра 22 березня 2015 року).

Воскреслий Христос присутній у своїй Церкві
Воскреслий Христос присутній є у своїй Церкві, ми його чуємо в Божому Слові, промовляє до нас через святі Таїнства, а особливо через Тайну Пресвятої Євхаристії. Говорить до нас через святих, зображення яких у святих іконах заповнюють наші храми. А ми спілкуємося з ним через літургійну молитву, яка є проявом нашої віри та прослави Всевишнього. Особливо Недільна Літургія, за кожним разом пригадує нам та уприсутнює Пасху Христову. Через уведення в життя нашої душпастирської програми «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», отримуємо шанс наново відкрити та зрозуміти значення саме Недільної Літургії, у її повному вимірі як нашого життя закоріненого у воскреслому Ісусі Христі. Християнин свідомий своєї віри та сили Христового Воскресіння стається справжнім свідком Ісуса Христа, в якому як скаже Апостол Павло: Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене (Гал. 2, 20).
Правда про воскресіння та свідомість присутності Воскреслого Христа між нами була і є силою Христової Церкви. Бачимо це у свідоцтві християн різних народів і часів, в тому числі і серед нашого українського народу. На тому місці треба згадати наших новомучеників переслідуваної катакомбної Церкви та мучеників ради Христа, які у наш час своїм життям дають свідоцтво віри у Воскреслого. Нагадаймо цю жахливу картину з останніх днів, на якій бачили ми смерть двадцяти християн коптів з Єгипту замучених у Лівії, з рук ісламістів. Подібне свідоцтво віри дають сьогодні гнані християни у Сирії, Іраку та багатьох інших країнах світу.

Пасха українського народу
З темряви поганства у світ Божого Царства, з неволі гріха у життя Божих дітей впровадив наш народ святий Володимир. Саме цього року минає 1000 літ від переставлення просвітителя нашої землі. Святкуючи цьогорічну Пасху, не можемо забути того, хто так, як біблійний Мойсей, випровадив свій народ з єгипетської неволі. Святий Володимир випровадив нас з поганства та увів у круг християнських народів. В пам’ять хрестителя українського народу в Ґданську возноситься пам’ятник святому Володимиру, якого відкриття та освячення заплановано на суботу 23-го травня.
В цьому році наш народ відзначає також 200-ту річницю від народження о. Михайла Вербицького, перемиського священика, який правду про Христове Воскресіння та віру у воскресіння українського народу переповідав молитвою та музикою. Шедевром є його музичний твір, який послужив як мелодія до гімну України. В часі центральних святкувань, 4 березня, в Млинах на Перемиській землі, на могилі о. Михайла Вербицького Блаженніший Патріарх Святослав між іншими сказав: Віра у воскресіння в душі українського народу в найтяжчі, найтрагічніші і найгероїчніші часи перетворювалася на молитву і пісню. Саме молитва і пісня давала силу нашому народові, вселяла віру в його світле майбутнє.
В цю Пасхальну ніч слід нам також згадати одного з найбільших свідків Воскреслого Спасителя в нашому народі, яким був Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький. Згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, дня першого листопада 2014 року в нашій Церкві розпочався Рік митрополита Андрея Шептицького. Це рік, в котрому виповнюються дві кругли дати: 70-ліття з дня смерті Митрополита, яке ми вже церковно відзначили, та 150-ліття з дня його народження, до якого готуємося. Він справжній пророк та месія, який у найважчий час умів підняти духа народу, та якого силою була глибока віра та присутність Воскреслого Спасителя в його подвижницькій праці на благо Церкви і українського народу. Митрополит Андрей у своїй пророчій візії бачив воскресіння України. Нагадаймо його пророчі слова: Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам. Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все те буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоби Господь Бог і Мати Божа опікувалися все нашим народом, який стільки витерпів, і щоби ця опіка тривала вічно.
Дорогі в Христі брати і сестри, маючи перед собою таких великих свідків Христового Воскресіння та подвижників Царства Божого і ми наберімся, просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням, і так усі заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

Благословення Господнє на Вас +

Ваші Пастирі

+ Арх. Іван (Мартиняк) – Митрополит Перемисько-Варшавський

+ Єп. Володимир (Ющак) – Єпископ Вроцлавсько-Ґданський

+ Єп. Євген (Попович) – Єпископ помічник Перемисько-Варшавської Архиєпархії

Перемишль – Вроцлав, дано в Квітну Неділю (5 квітня) 2015 року Божого