Юрій Новосільський – митець, який у гуровській церкві залишив неабияку частину своєї творчості, говорив, що нема кращої дороги до Бога, як мистецтво. Коли вчиться молодь, підготовляє дітей, щоб глянули на релігію з креативногo бoкy, то можна сподіватися, що повиростають вони справжніми людьми, які шукатимуть Бога, а не тільки матеріальних благ. Тим більше, що світ недуже приязний християнським вартостям. Коли глянемо до засoбів масової інформації, щоденно можна найти в них нoвини на тему переслідувaнь чи війни. Християнство виставлене сьогодні на випробувaння. Події на сході України спонукують до задуми над ілюзією стабілізації та причинами зла.

Мотто цьогорічного XV Огляду: «Ісус Христос – мій Господь» – підказує науку, яка випливає з Євангелії, а зустріч дітей, батьків, дідів, катехитів, вчителів і запрошених гостей стала пошуком відповіді на заклик Доброго Пастиря. На початок Огляду прибув Владика Євген Попович – єпископ помічник Перемисько-Варшавської Архієпархії.

Цього року – в суботу 15 листопада – на гуровську сцену завитало 15 груп, разом біля 300 осіб – від ліцеалістів по малята з садочка. Що цікаво, всі учасники були задіяні, катехити задбали про те, щоб кожeн почував себе потрібним. А треба було здолати багато кілометрів з далекого Любліна чи Варшави, дещо ближще мали діти з Венгожева, Гіжицька, Бань Мазурських, Круклянок, Ельблонга, Млинар, Пасленка, Годкова чи Ольштина. Господарів – парафію Гурово Ілавецьке представляли учні трьох шкіл: місцевої початкової школи, Комплексу шкіл у Кандитах та молодь з гімназії і ліцею Комплексу шкіл з українською мовою навчвння у Гурові Іл. Над цілістю заходу наглядав організатор Огляду – Архиєпархіяльний катехитичний візитатор, о. митрат Іван Лайкіш, який є також консультантом Вармінсько -Мазурського воєвідського осередку вдосконалювання вчителів в Ельблонзі.

Що привертало увагу? Поєднання сил у тому, щоб якнайкраще показати вистави. Діти виступали в народньому одязі або в спеціяльно придуманих костюмах. Задбано про сценографію, символічні реквізити (серце, голуб, хрест), музичну оправу. Емоції було видно не тільки в дітей, але і в батьків, катехитів, які – бувало – жестами, співом підтримували свої групи. Можна було почути гарний дитячий спів, побачити молодих артистів в підготованих для них сценаріях, пантомімах.

Частина з них задавала запитання: ким є Бог для нас? де Його шукати? Чи це золота рибка, яка має сповнювати наші очікування? Чи може тиран, який тільки вимагає, обмежує нашу свободу? Як відкрити у Ньому любов, опіку…? Тут для прикладу використано м.ін. інформаційний сервіс, в якому журналісти шукали Ісуса. У Варшаві спільно задумались над цими питаннями дорослі і діти – відчитано їх висловлення. Деякі групи цікаво пригадали особи, які можуть і сьогодні бути авторитетом – блаженного Йосафата Коциловського чи митрополита Андрея Шептицького – вони своїм життям дали свідоцтво, як любити Бога, Церкву і нарід. Презентовано також притчі та інші фрагменти Святого Письма, бо – як сказав Владика Попович – кожен учасник, коли виходить на сцену, то якби ставав маленьким апостолом Ісуса. Гімназисти і ліцеалісти показували, які дилеми має сучасна молодь, як зло намагається їх оволодіти… Світлом може бути любов до Бога, до ближнього. Треба лиш знайти час на рефлексію, зуміти побачити другу людину в її нужді та горю. Ми також можемо все втратити… На Огляді не забракло віднесення до подій в Україні. Учасники пробували віддати атмосферу страху, який переживають люди в районах воєнних подій. Біля сцени поставлено калину – символ України. Після вистави на ній всі групи завішували підготовані собою вірші, молитви та побажання українським воїнам. В цьому тижні ці дитячі твори будуть передані в Донбасу, щоб показати, що ми єднаємося з тими, які борються за свободу і мир в нашій Батьківщині.

На дворі було захмарене небо та в середині залу серед зібраних панував прекрасний настрій. Радість дітей була тут найбільш вартісна. Зустріч зручно вели гімназистки: Марта Паславська, Віоля Смолинець та Емілія Сокіл з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Гурові Ілаецькому, у якому проходив цей захід. Накінець почесні грамоти отримали опікуни: о. Роман Стороняк, Марія Фуртега, Надія Ортинська, с. Мирослава Гнилиця, с.Олена Манькут, Ігор Губач, Мирослав Бахор, Оксана Рудяк, Анна Машлянка, с. Дам’яна Вільховська, с.Францішка Саламашек, Олександра Беднаж, с.Юлія Ясеницька, с. Магдалина Ожанська, с.Даниїла Шумна, Андрій Цюпа та о. Богдан Крик. Кожному учаснику організатори дарували горнятко з логотипом огляду – це на згадку спільно проведених хвилин і навчання, що виводится з показаних вистав – бо як співав цілий зал заохочений групою з Варшави: «Господь – мій пастир, тому в недостатку не буду… » (Пс. 23)

Катерина Паславська-Іванчевська (http://cerkiew.gorowo.pl/)

00000